FONDY: українські гроші, російська зброя та бізнес на війні. Що приховує подружжя Вагоровських?

Поки Україна веде кровопролитну війну проти російського агресора, поки українські військовослужбовці щодня гинуть на фронті, захищаючи свою країну, а мільйони українців жертвують останні гроші на допомогу армії, окремі українські «бізнесмени» продовжують заробляти на зв'язках із державою, яка розв'язала цю війну. Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що йдеться, можливо, не просто про бізнес із росією, а про технологічну інфраструктуру, яка використовується для торгівлі товарами військового призначення, зокрема збройовою оптикою та військовим спорядженням. Тим самим обладнанням, яке російські військові використовують проти українських захисників.

Імена Володимира та Валерії Вагоровських давно відомі українським правоохоронним органам. Володимир Вагоровський фігурує у кримінальних провадженнях, пов'язаних з імовірним розкраданням майна та грошових коштів української торговельної мережі «АМСТОР».Саме в період імовірного виведення коштів із цього бізнесу створювалися корпоративні структури, пов'язані з міжнародним платіжним сервісом Fondy.Походження коштів, використаних для розвитку цього бізнесу, дотепер викликає серйозні запитання.

Сьогодні з'являються нові обставини, які вимагають уже не лише розслідування походження капіталу Вагоровських, а й перевірки можливого сприяння російській військовій економіці, а також дотримання європейського санкційного законодавства.

Зібрані документи свідчать про те, що платіжна інфраструктура Fondy зберігала технічні зв'язки з російськими інтернет-магазинами, які продавали збройову оптику та військове спорядження, уже після початку повномасштабного вторгнення, що було підтверджено і російськими судами. Водночас встановити, чи здійснювалися через цю інфраструктуру платежі саме за товари військового призначення, можуть лише компетентні органи, які мають доступ до банківських операцій та платіжних даних.

Але головне питання навіть ширше: як сталося, що під час війни громадяни України, до яких у правоохоронних органів уже виникали серйозні претензії, могли зберігати комерційні зв'язки з російським ринком, а їхні технологічні рішення — бути присутніми в інфраструктурі торгівлі військовим спорядженням держави-агресора?

І чому українські правоохоронні органи, володіючи інформацією про ймовірні фінансові злочини та російські зв'язки цього бізнесу, досі не надали суспільству вичерпних відповідей?

Журналісти встановили, що навесні 2025 року російський магазин opticstrade.ru продавав «Цілевказівник лазерний нічний ЦЛН-1К» за 18 000 рублів. Прилад кріпиться на зброю та разом з окулярами нічного бачення показує в темряві точку, в яку влучить куля. Його виробляє Новосибірський приладобудівний завод, що входить до структури «Ростеху».

США запровадили санкції проти заводу в грудні 2023 року, а Європейський Союз — у травні 2025 року (Імплементаційний регламент ЄС 2025/933, позиція 557, з обґрунтуванням «оптика для стрілецької зброї»).

У програмному коді сторінки, у рядку 52, підключено платіжний скрипт сервісу Fondy. Він дозволяє інтернет-магазинам приймати оплату банківськими картками, а зазначений рядок коду завантажує вікно оплати.

Іншими словами, платіжна система Fondy найактивнішим чином використовується для оплати товарів військового призначення в рф, які згодом використовуються для вбивства українських військовослужбовців, а її бенефіціари Вагоровські (які є громадянами України та сьогодні активно намагаються отримати громадянство Австрії) насолоджуються розкішним життям в Австрії.

І це не поодинока знахідка. Той самий скрипт був розміщений на сайтах, де продавали тепловізійні приціли Pulsar, бронежилети, шоломи та підсумки для гранат, а також на сайті магазину в окупованому Криму та магазину з доставкою до так званої «ДНР». Сервер Fondy надавав цим сайтам відповідне програмне забезпечення аж до серпня 2026 року.

Ринок, яким вихвалялися

Російські зв’язки Fondy не потрібно вишукувати за фрагментами програмного коду. Компанія сама їх рекламувала.

На платформі «Університет 2035» розміщена картка проєкту Fondy з ІПН 7 734 717 718, який належить московському ТОВ «Системи обслуговування бізнесу» («СОБІ») Олексія Бондаренка. За даними ЗМІ з посиланням на СБУ, він є братом Валерії Вагоровської.

В оголошенні про вакансію майбутньому менеджеру пояснюють: коли купуєш квиток РЖД, іграшку в «Детском мире» або робиш замовлення в «Нияме», «ваш платіж проходить через Fondy». Там само йдеться про понад 14 000 компаній-клієнтів та офіси в Росії. Презентація проєкту, збережена дослідниками, у розділі «Ключові клієнти в Росії» називає РЖД, «Детский мир», «Нияму», PizzaSushiWok, LovePlanet, «Силу ветра», Lichi та OTEXE.

22 жовтня 2021 року Агентство стратегічних ініціатив, наглядову раду якого очолює Володимир Путін, взяло «Міжнародну платіжну платформу Fondy» на супровід. У повідомленні прямо зазначено: «Московська компанія „Собі“ розробила систему Fondy», а керівником проєкту названо генерального директора та власника «Собі» Олексія Бондаренка. Агентство обіцяло сприяння у взаємодії з міністерствами РФ та державну підтримку, а в описі проєкту згадувалися картка «Мир», Система швидких платежів і передавання чеків до російської податкової служби.

За чотири місяці до повномасштабного вторгнення Fondy був для кремлівської структури не стороннім сервісом, а російським продуктом, розвиток якого вона підтримувала.

Доведений платіж

Досі можна було заперечити: наявність коду на сторінці ще не означає здійснення платежу. Однак щодо наступного епізоду це заперечення вже не діє.

У рішенні Арбітражного суду міста Москви від 9 лютого 2024 року (справа № А40−233 775/2023) у спорі «Тифлопал» проти «4Блайнд» (ІПН 9 731 016 644) на третій сторінці прямо зазначено: «Оплата здійснювалася через платіжну систему FONDY, розміщену на сайті Відповідача».

Йдеться про замовлення № 483 082 852; платіж було проведено до листа продавця від 24 січня 2023 року, тобто майже через рік після початку повномасштабної війни. У цьому випадку товар має цивільне призначення — пристрій для незрячих. Проте суд зафіксував те, чого неможливо встановити лише за архівними копіями вебсторінок: реальний платіж через Fondy у Росії після 24 лютого 2022 року.

Яка саме компанія Fondy здійснювала розрахунки за цією операцією, у рішенні не зазначено. Чек і підтвердження прийняття платежу містяться в матеріалах справи.

Збройова оптика та межі доведеного

Цей платіж не можна автоматично пов’язувати з асортиментом збройових магазинів. Скажімо прямо, щоб не вводити читача в оману: ми демонструємо платіжний код на сторінках сайтів та один документально підтверджений платіж, а всі інші обставини мають перевірити наглядові органи, які мають доступ до даних про транзакції. Водночас асортимент цих магазинів потребує окремої перевірки.

Термін «dual use» (товари подвійного використання) тут необхідно вживати точно.

Товари подвійного використання можуть застосовуватися як у цивільних, так і у військових цілях, а їхня правова класифікація залежить від технічних характеристик конкретної моделі, кінцевого використання та відповідних нормативних переліків. Збройовий цілевказівник, мисливський приціл і промисловий тепловізор не можна відносити до однієї категорії лише тому, що вони опинилися в сусідніх розділах каталогу.

Однак ця відмінність має юридичне, а не довільне підґрунтя: приціл для зброї належить до військової номенклатури (Загальний військовий список ЄС), а тепловізор — до товарів подвійного використання (Додаток I до Регламенту ЄС 2021/821, категорія 6), а також до пріоритетних товарів, за обходом обмежень щодо яких ЄС здійснює особливо ретельний контроль.

Водночас у деяких випадках військовий контекст очевидний: gear-craft.ru продавав бронежилети та спорядження, WARTECH — підсумки для гранат, а його Telegram-канал у січні 2024 року, коли на сайті був розміщений платіжний код Fondy, назвав своє спорядження подарунком розвідувальній роті Росгвардії.

Після вивчення зазначених матеріалів постає цілком конкретне питання: чи мали ці продавці діючі рахунки у Fondy та чи проходили через них кошти за приціли й бронежилети?

Відповідь на це можуть дати лише дані про транзакції Fondy, Flitt та банків. Однак є й інший аргумент. Той самий московський суд уже зафіксував платіж через Fondy у Росії в січні 2023 року, майже через рік після початку повномасштабної війни. Отже, російський напрям діяльності не був просто забутим залишком у програмному коді: гроші через Fondy у Росії справді проходили.

Це ще не доводить факту оплати прицілів і бронежилетів у цих конкретних магазинах, проте робить версію про «випадково залишений шаблон» щодо всього російського бізнесу Fondy значно менш переконливою. Що довше сервіс надавав програмне забезпечення та приймав платежі в Росії, то важче вважати це недоглядом, а не свідомим вибором.

І остання обставина, яка робить цю історію особливо гіркою. Той самий Fondy приймав пожертви банківськими картками для одного з найбільших українських фондів допомоги армії «Повернись живим» щонайменше з 24 або 25 лютого 2022 року; посилання на Fondy ще 29 вересня 2026 року залишалося в коді сторінки фонду як резервне.

Виходить, що одна й та сама платформа збирала кошти для української армії й водночас залишалася інтегрованою в російські інтернет-магазини військового спорядження?

Санкції

Санкційний аспект цієї історії значно важливіший, ніж може здатися на перший погляд.

РЖД, яку в рекламних матеріалах Fondy називали серед клієнтів, та Альфа-Банк, через який, за словами представника компанії у 2017 році, здійснювалися розрахунки, самі перебувають під санкціями ЄС, США та Великої Британії з 2022 року.

Сервіс «Піпл» (pipl.io) розмістив окрему інструкцію «Як оплатити Fondy з Росії у 2026 році», рекламуючи способи обходу санкцій та обмежень щодо російських банківських карток.

Український регулятор діяв на випередження, однак із абсолютно незрозумілих причин не довів справу до кінця. Демонструє бездіяльність і Служба безпеки України.

29 квітня 2024 року Національний банк України на підставі матеріалів СБУ скасував реєстрацію ТОВ «ФК «Елаєнс», української компанії Fondy, у платіжних системах через загрозу національній безпеці. 22 липня НБУ відкликав ліцензію, вказавши на недостовірні відомості в ліцензійних документах та зв’язки власників істотної участі з Росією. Власником бренду Fondy НБУ назвав австрійську компанію V & A Holding GmbH, директоркою та учасницею якої з часткою 95 відсотків є Валерія Вагоровська. Водночас у списку зареєстрованих постачальників послуг Mastercard ще в серпні 2025 року значилася «V&A Holding GMBH (dba Fondy Ltd.)».

Статтями 2 та 2a Регламенту Ради ЄС № 833/2014 встановлено заборону на прямий або опосередкований продаж, постачання, передачу та експорт до Росії або для використання на її території товарів і технологій подвійного використання, передбачених Додатком I до Регламенту ЄС № 2021/821, а також товарів і технологій, здатних сприяти військовому й технологічному зміцненню Росії або розвитку її сектору оборони та безпеки, зокрема напівпровідників, квантових технологій, передових матеріалів та інших технологічних компонентів. Зазначені обмеження поширюються також на надання пов’язаних із такими товарами й технологіями послуг технічної допомоги, посередницьких послуг, фінансування та фінансової допомоги, а також на передачу відповідних прав інтелектуальної власності та комерційної таємниці.

На особливу увагу заслуговує питання правової кваліфікації послуг платіжних операторів, які забезпечують розрахунки за товари військового та подвійного призначення. Європейське санкційне законодавство забороняє не лише постачання певних товарів і технологій до Росії, а й надання пов’язаної з такими постачаннями фінансової допомоги та низки інших послуг. Якщо розслідування підтвердить, що платіжні структури, підконтрольні європейським юридичним особам, свідомо забезпечували заборонені операції, перед компетентними органами постане питання про наявність ознак порушення Регламенту ЄС № 833/2014 та національного кримінального законодавства.

За порушення зазначених положень Регламенту ЄС передбачена відповідальність, що може включати кримінальне покарання, штрафи, конфіскацію майна та інші обмежувальні заходи відповідно до застосовного законодавства.

Грузинська група TBC придбала платіжний сервіс Fondy у червні 2024 року, а з 2025 року він має назву Flitt і працює через TPAY LLC у Тбілісі. Однак той самий сервер api.fondy.eu до кінця літа 2026 року продовжував надавати програмне забезпечення російським магазинам, зокрема кримському zip-rotor.ru. Сервіси сканування зафіксували такі завантаження десятки разів лише протягом 2026 року.

Водночас власний договір Flitt забороняє працювати з резидентами територій, на які поширюються всеосяжні санкції, а також із підсанкційними товарами, хоча зброю, товари подвійного використання та Росію прямо не згадує.

Що мають пояснити Вагоровські?

Валерія Вагоровська з 2018 року є директоркою британської FONDY LTD, яка має ліцензію регулятора FCA, і водночас директоркою та власницею 95 відсотків віденської компанії V & A Holding, якій належать програмне забезпечення та бренд Fondy.

Є й ще одна невідповідність, яку можна побачити безпосередньо в офіційному реєстрі. Британська ліцензія Fondy, згідно з реєстром FCA (номер 900 705), дозволяє транскордонну діяльність лише в одній юрисдикції — Гібралтарі, і більше ніде в Європі: у графі «Passport out» зазначено лише один пункт — GIBRALTAR. Після Брекзиту ця ліцензія не надає права здійснювати платіжні послуги в жодній державі Європейського Союзу.

Водночас fondy.eu рекламує сервіс на 27 сторінках, присвячених країнам ЄС, і посилається на той самий номер FCA 900 705. Звідси виникає питання, на яке зобов'язані відповісти наглядові органи: на підставі якої ліцензії та через яку юридичну особу Fondy обслуговує клієнтів у ЄС? Британської ліцензії для цього недостатньо, європейської ніхто не пред'явив, а російська тим паче не надає права здійснювати платіжні послуги в Євросоюзі.

Поки відповіді немає, сервіс працює в ЄС на підставі ліцензії, яка, за відкритими даними, не надає йому права здійснювати таку діяльність на території Європейського Союзу.

Фінансовий реєстр FCA, FONDY LTD, номер 900 705, розділ «Passport out»: єдина доступна країна — GIBRALTAR, директива Second Electronic Money Directive, тип «Service». Знімок екрана від 23 вересня 2026 року. Джерело: register.fca.org.uk.

Публічно Fondy заявляв, що «не співпрацює з державою-терористом», а сама Валерія Вагоровська стверджувала, що «нам нічого приховувати». Однак дати та документи, зіставлені між собою, свідчать про інше.

Валерія Вагоровська

Кремлівське Агентство стратегічних ініціатив супроводжувало проєкт Fondy як російський. «СОБІ» до серпня 2022 року значилася платіжним агентом (посередником, якому банк довіряє приймання платежів) у реєстрі Банку Росії. Московський суд зафіксував платіж через Fondy у січні 2023 року. Сервер продовжував надавати програмне забезпечення російським магазинам до серпня 2026 року, а інтеграцію з АТОЛ — російським сервісом онлайн-кас, який передає чеки до податкової служби, — правонаступник Fondy, сервіс Flitt, видалив із програмного коду лише 27 серпня 2026 року.

6 червня 2024 року компанія визнала, що працювала в росії з 2014 до 2022 року, однак дату розірвання російського договору так і не назвала.

Оскаржити рішення регулятора — ще не означає відповісти на запитання по суті!

Незрозумілим залишається і походження самого холдингу: австрійську компанію, на яку згодом оформили Fondy, заснували в грудні 2014 року — саме в період, за який українська прокуратура обвинувачує чоловіка Валерії Вагоровської, Володимира Вагоровського, у привласненні майна торговельної мережі «АМСТОР». Обвинувального вироку немає, діє презумпція невинуватості, однак наглядові органи мають повне право поставити запитання: звідки надійшли кошти на створення Fondy?

Історія Fondy — це вже не просто історія про сумнівне походження капіталу, корпоративні зв'язки з Росією чи порушення вимог фінансового регулювання. Це історія про те, як технологічний бізнес, пов'язаний із громадянами України, міг продовжувати обслуговувати російський ринок у той час, коли Росія щодня знищувала українські міста та вбивала українських громадян.

Питання, на які державні та регуляторні органи зобов'язані відповісти

Обставини, викладені в цьому розслідуванні, потребують не чергового пресрелізу, а перевірки конкретних фінансових операцій.

Правоохоронні та регуляторні органи мають встановити, чи перевірялося походження капіталу, використаного для створення міжнародного платіжного бізнесу Fondy, у межах кримінальних проваджень, пов'язаних з імовірним розкраданням майна та коштів української торговельної мережі «АМСТОР».

Окремої відповіді потребує питання про те, яких заходів було вжито після виявлення Національним банком України російських зв'язків власників платіжного бізнесу. Чи передавалися матеріали іноземним правоохоронним органам? Чи перевірялися фінансові операції закордонних компаній та можливість використання платіжної інфраструктури для розрахунків за товари військового призначення?

Компетентні органи Австрії та Великої Британії мають перевірити, які компанії фактично здійснювали діяльність під брендом Fondy, хто контролював платіжну інфраструктуру у відповідні періоди, на яких правових підставах надавалися послуги та чи мали місце операції, що суперечили санкційному законодавству.

Особливої уваги заслуговують російські продавці збройової оптики та військового спорядження, на сайтах яких було виявлено програмні компоненти Fondy. Чи були вони зареєстрованими клієнтами платіжної платформи? Які договори з ними укладалися? Які рахунки використовувалися для розрахунків? Якими були суми та призначення відповідних платежів? Хто отримував комісійні доходи від цих операцій?

Нарешті, необхідно встановити, хто і коли ухвалив рішення про припинення обслуговування російського ринку та чому технічна інфраструктура продовжувала залишатися доступною російським магазинам після публічно оголошеного виходу Fondy з Росії.

Відповіді на ці запитання містяться в банківських документах, платіжних реєстрах, корпоративному листуванні та матеріалах кримінальних проваджень. Їх отримання — завдання компетентних органів, які мають передбачені законом повноваження.

Саме ці відповіді дозволять встановити, чи йдеться про технічну спадщину бізнесу, який раніше здійснював діяльність, порушення фінансового регулювання, чи про значно серйозніші обставини, зокрема свідоме сприяння забороненим операціям та можливий обхід міжнародних санкцій.

Однак уже встановлених обставин достатньо для того, щоб ці питання стали предметом повноцінного міжнародного розслідування.

Володимир і Валерія Вагоровські мають пояснити походження капіталу, історію російського бізнесу Fondy, характер відносин із російськими платіжними операторами та причини, з яких технічна інфраструктура сервісу залишалася доступною російським продавцям військового спорядження через роки після початку повномасштабної війни.

Не менш серйозні запитання виникають і до українських державних органів.

Національний банк України ще у 2024 році встановив обставини, пов'язані із загрозами національній безпеці та російськими зв'язками власників української компанії Fondy, і ухвалив рішення про відкликання її ліцензії. Але що відбулося далі? Чи перевірялися грошові потоки, походження капіталу, закордонні компанії та можливе використання платіжної інфраструктури в інтересах російського військового сектору? Якщо такі перевірки проводилися, де їхні результати?

Українська держава не може обмежуватися відкликанням ліцензії, коли виникають обґрунтовані підозри, що за міжнародним платіжним бізнесом можуть стояти кошти, незаконно виведені з українських компаній, а сама інфраструктура цього бізнесу могла використовуватися в торгівлі товарами військового призначення в Росії.

Правоохоронні та санкційні органи України, Австрії, Великої Британії та інших європейських держав зобов'язані надати цим обставинам належну правову оцінку. Якщо факти фінансування заборонених операцій, обходу санкцій або легалізації злочинних доходів підтвердяться, винні мають понести передбачену законом відповідальність незалежно від громадянства, місця проживання та розмірів накопичених статків.

Особливо обурливо, якщо люди, яких підозрюють у привласненні коштів українського бізнесу, сьогодні користуються комфортом і безпекою європейських країн, тоді як українці розплачуються власними життями за російську агресію.

Війна триває. Щодня Україна втрачає своїх громадян. Щодня російська армія отримує озброєння, обладнання та спорядження, які використовуються проти українців.

Водночас усі ці обставини складаються в картину, яка потребує конкретних дій наглядових, санкційних і правоохоронних органів Великої Британії, Ірландії, Австрії та України.

І на цьому тлі українське суспільство має право вимагати відповіді на одне просте запитання:

Скільки ще українців має загинути, перш ніж українські правоохоронні органи всерйоз візьмуться за тих, хто, можливо, нажив свій капітал на розкраданні українських активів, а згодом створив бізнес, технологічна інфраструктура якого виявилася пов’язаною з торгівлею військовим спорядженням держави-агресора?

І скільки ще має минути часу, перш ніж держава почне не лише захищати Україну на фронті, а й захищати її від тих, хто може заробляти на війні проти неї?

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинною у скоєнні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку та встановлена обвинувальним вироком суду.