Українці підтримують зміни, але досі не до кінця розуміють реформу: обговорення результатів дослідження «Барометр»

10 червня відбулася публічна дискусія «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти», організована Національною агенцією ZDOROVI у партнерстві з Національною службою здоров’я україни.

Представники державних інституцій, медичних закладів та експертного середовища обговорили результати дослідження «Барометр», виклики медичної реформи, цифровізацію та підготовку української медицини до європейських стандартів.

Відкриваючи дискусію, CEO ZDOROVI Наталія Тулінова нагадала, що дослідження «Барометр» команда проводить із 2022 року. Його мета – відстежувати, як змінюються очікування пацієнтів і оцінки медичних керівників, як система охорони здоров’я працює в умовах війни та які рішення допоможуть підвищити доступність і якість медичної допомоги.

Реформа, яку не всі розуміють

Однією з головних тем стала довіра до медичної реформи. Результати дослідження демонструють парадоксальну ситуацію: якість медичних послуг українці оцінюють дедалі краще, однак рівень підтримки самої реформи залишається нижчим.

Коментуючи ці результати, представниця НСЗУ Ірина Кондратова зазначила, що дослідження не дає прямої відповіді, чим саме незадоволені люди. Водночас багаторічний досвід роботи з пацієнтами дозволяє зробити важливий висновок: найчастіше причиною негативного сприйняття стає не сама медична допомога, а комунікація.

За її словами, пацієнт оцінює не окрему послугу, а весь досвід взаємодії із системою охорони здоров’я. Навіть якісне лікування може бути знецінене одним негативним контактом – у реєстратурі, під час запису чи у спілкуванні з персоналом.

Ірина Кондратова навела приклад із поведінкової економіки, за який психолог Деніел Канеман отримав Нобелівську премію. Згідно з його дослідженнями, людина запам’ятовує не весь досвід, а окремі емоційні моменти. Саме тому один негативний епізод часто перекреслює десятки позитивних.

«Якщо ми хочемо керувати задоволеністю пацієнтів, ми маємо працювати з усім шляхом людини – від першого контакту до завершення отримання послуги», – наголосила вона.

Окремою темою стала недостатня поінформованість громадян про реформу та власні права в системі охорони здоров’я.

Заступник голови НСЗУ з питань цифровізації Олександр Рябець зауважив, що багато пацієнтів досі не знають, які послуги гарантує держава та як захищати свої права.

«Якщо суми невеликі, люди часто просто платять і не ставлять запитань. У результаті реформа для них залишається невидимою», – зазначив він.

Заступник директора з медичної частини Київської міської клінічної лікарні №18 Дмитро Дубенко звернув увагу на ще одну проблему – нерозуміння самої суті реформи.

«Найскладніше питання сьогодні – що таке реформа. Ми багато говоримо про її результати, але недостатньо пояснюємо людям її механіку та принципи роботи», – зазначив він.

За словами Д. Дубенка, проблема стосується не лише пацієнтів, а й самих медичних працівників. Частина медичних команд не до кінця розуміє вимоги та логіку змін, що породжує додаткові міфи та недовіру.

Під час дискусії також прозвучала критика популістичних повідомлень про «повністю безкоштовну медицину». Експерти наголосили, що пацієнтам потрібно чесно пояснювати, які послуги гарантовані державою, а за які можуть передбачатися додаткові платежі. Саме відсутність таких роз’яснень часто стає підставою для конфліктів та звинувачень на адресу реформи.

Ще однією важливою темою стала якість управління медичними закладами. Ірина Кондратова звернула увагу, що в українських медичних університетах досі практично відсутнє системне навчання комунікації з пацієнтами. Водночас саме ці навички дедалі більше впливають на якість послуг та рівень довіри до системи.

Цифровізація: найбільший успіх і водночас найбільший виклик

Другий блок дискусії був присвячений цифровій трансформації системи охорони здоров’я.

Начальник аналітичного управління НСЗУ Василь Півень наголосив, що сьогодні головним завданням є не створення нових цифрових інструментів, а якісне використання вже існуючих.

За його словами, в електронній системі охорони здоров’я накопичено понад 5,4 мільярда медичних записів. Ці дані дозволяють бачити повний маршрут пацієнта, аналізувати ефективність роботи закладів та ухвалювати управлінські рішення на основі реальної статистики.

Водночас учасники дискусії зазначили, що багато закладів досі сприймають внесення даних як формальну вимогу, а не як інструмент для управлінських рішень та підвищення якості послуг.

«Нам потрібно навчати не тому, як заповнювати систему, а навіщо це робити і як опрацьовувати та використовувати аналітичні дані для прийняття рішень», – наголосив Василь Півень.

Окрему дискусію викликало питання паперової медичної документації. Попри розвиток цифрових сервісів, багато пацієнтів досі продовжують користуватися паперовими картками, а окремі заклади ще не використовують усі можливості цифрових рішень.

Учасники наголосили, що повноцінна цифровізація потребує не лише технічних рішень, а й розвитку цифрової грамотності медичних працівників, захисту персональних даних та змін управлінських підходів на рівні закладів.

Директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш підкреслив, що цифровізація та реформа фінансування від початку були взаємопов’язаними процесами.

За його словами, сьогодні в системі працюють близько 400 тисяч користувачів, а успіх цифрової трансформації залежить від спільної відповідальності держави, керівників закладів та медичних працівників.

Європейська інтеграція вже відбувається

Третя частина дискусії була присвячена питанням адаптації української системи охорони здоров’я до стандартів Європейського Союзу.

Представниця Центру громадського здоров’я МОЗ України Юлія Сокол наголосила, що значна частина євроінтеграційних змін уже реалізується на практиці.

Серед прикладів вона назвала розвиток системи скринінгів відповідно до європейських рекомендацій, розширення програм раннього виявлення захворювань та вдосконалення підходів до профілактики.

Окремо учасники відзначили розвиток програм неонатального скринінгу, які вже дозволяють виявляти понад два десятки генетичних захворювань на ранніх стадіях.

Також під час дискусії наголошувалося, що інтерес медичних працівників до європейських клінічних протоколів та стандартів постійно зростає, а їхнє впровадження стає одним із практичних проявів євроінтеграції української медицини.

Водночас спікери зауважили, що для успішної інтеграції недостатньо лише змінювати нормативну базу. Потрібно розвивати управлінські компетенції керівників закладів, інвестувати в підготовку медичних кадрів та впроваджувати сучасні підходи до контролю якості медичної допомоги.

Головний висновок

Підсумовуючи дискусію, учасники погодилися, що українська система охорони здоров’я продовжує трансформуватися навіть в умовах повномасштабної війни. Одним із головних досягнень останніх років стало те, що система змогла зберегти стійкість і продовжити розвиток.

Водночас наступний етап реформи потребує не лише нових рішень та технологій, а й кращої комунікації. Пацієнти мають більше знати про свої права та можливості, медичні працівники – розуміти логіку змін, а керівники закладів – використовувати дані та цифрові інструменти для управління якістю послуг.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах програми «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Допис

Українці підтримують зміни в медицині. Але чи достатньо добре розуміють реформу?

Днями Відбулася публічна дискусія «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти», організована ZDOROVI в партнерстві з Національною службою здоров’я україни. Під час зустрічі представили результати дослідження «Барометр» та обговорили майбутнє української медицини.

Серед головних висновків:

- Українці дедалі краще оцінюють якість медичних послуг, але рівень підтримки реформи залишається нижчим.

- Однією з причин є недостатня поінформованість пацієнтів про власні права та можливості в системі охорони здоров’я.

- Комунікація залишається одним із ключових факторів довіри: навіть якісна медична допомога може сприйматися негативно через невдалий досвід взаємодії із системою.

- Цифровізація вже стала невід’ємною частиною медицини, але її потенціал досі використовується не повністю.

- Євроінтеграція української системи охорони здоров’я відбувається вже зараз — через впровадження нових стандартів, програм ранньої діагностики та сучасних підходів до лікування.

Дякуємо всім спікерам, партнерам та учасникам за відкриту розмову про виклики, які стоять перед системою охорони здоров’я, та рішення, які допоможуть зробити медичну допомогу доступнішою і якіснішою для пацієнтів.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах програми «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.