В Україні стартує підготовка пілотних навчальних модулів для неонатальних медсестер на основі європейського досвіду

19 лютого відбувся круглий стіл у межах адвокаційної програми перинатальної підтримки «Перший подих», ініційованої ЗДОРОВІ. Захід присвячений розвитку системи післядипломної освіти неонатальних медичних сестер в Україні з результатами практичного досвіду країн Європейського Союзу – Польщі та Литви.

В дискусії взяли участь представники державних установ, експерти у сфері неонатології, керівники медичних закладів, учасники міжнародних професійних візитів, а також представники академічної спільноти. Метою зустрічі стало формування узгодженого бачення та конкретних кроків для запуску пілотних навчальних модулів для неонатальних медичних сестер уже у 2026 році.

Відкриваючи захід, Наталія Тулінова, СЕО та засновниця ZDOROVI, наголосила, що мова йде про системну трансформацію підходів до підготовки середнього медичного персоналу:

«Якість допомоги новонародженим залежить від підготовки медсестринського персоналу. Наше завдання – не просто запозичити європейський досвід, а адаптувати його до українського контексту так, щоб він реально працював у наших лікарнях – незалежно від регіону чи рівня закладу».

Під час круглого столу Ірина Кондратова, радниця Голови Національної служби здоров’я України та голови робочої групи проєкту, представила результати експертного візиту української делегації до Польщі (3-5 лютого). Делегація на складі шести лікарів-неонатологів з прифронтових регіонів України відвідала три польські перинатальні центри та провела серію професійних обговорень щодо організації неонатальної допомоги, моделей фінансування та взаємодії з NFZ і структурою навчання та підготовки неонатальних медсестер.

Учасники делегації поділилися висновками та рефлексіями за результатами візиту. Було відзначено чітку регіоналізацію та концентрацію високоспеціалізованих послуг в окремих референтних центрах, сприйняття неонатології як державний баланс. Окрему увагу було виділено розширеним функціям неонатальних медичних сестер, значному делегуванню спеціалізованої роботи на медсестринський компонент, а також відмінностям в освітній системі, зокрема, більшій тривалості підготовки лікарів-неонатологів та автономності професійних палат. Було підкреслено системність польської моделі, що включає ефективну інтеграцію клінічних протоколів, цифровізацію документації, мультидисциплінарне прийняття рішень, обов'язковий безперервний професійний розвиток та неухильне утримання клінічних протоколів. Також актуальною для України визнано модель хірургії одного дня, одно-дводного стаціонарного перебування новонароджених для обстеження та скринінгу, що може стати рішенням для прифронтових регіонів.

Директор Сумської обласної дитячої клінічної лікарні Ігор Змисл підкреслив важливість концентрації складних конфліктів у спеціалізованих центрах:

«У польських лікарнях немає сумнівів, де має місце складний пацієнт. Концентрація спільноти в спеціалізованих центрах дає можливість забезпечити якість допомоги, стабільне фінансування та професійний розвиток персоналу. Для України це складні, але дозволені рішення».

У ході дискусії учасники також обговорили економічну складову навчання, доцільність онлайн-компонентів та змішаного формату підготовки. Було відзначено, що гібридна модель (онлайн-теорія + обов'язкова клінічна практика) може стати реалістичним рішенням для України в умовах військового стану та кадрового дефіциту.

Поряд із цінним досвідом Польщі, учасники круглого столу звернули увагу на литовську модель як найбільш підходящу для адаптації в Україні, особливо в контексті довготривалого догляду та виходжування новонароджених. Наталія Скоробогатова, завідувач відділення медсестринства неонатологічної клініки LSMUL Kauno klinikos, презентувала литовську модель підготовки неонатальних медсестер, яка базується на чіткій дисципліні, стандартизованих протоколах і значному обсязі практичної підготовки.

«Інвестиції в освіту неонатальних медсестер – це інвестиції у виживання та здорове майбутнє дітей. Освіта має бути практичною, системною і такою, що готує фахівців до роботи у складних клінічних випадках», – зазначила спікерка, висловивши готовність до співпраці та розробки спільних пілотних програм з українськими закладами.

Було підкреслено важливість клінічних симуляцій на базі клініки у форматі командного навчання «лікарі + медичні сестри», наявність сестринських протоколів процедур з обов'язковим аудитом їх виконання, активну роль медсестра у викладанні та професійному самоврядуванні, а також активне залучення батьків до служби за новонародженими як важливу сестринську роботу.

Учасники круглого столу погодилися, що в умовах війни післядипломна освіта стає інструментом стійкості системи: стандартизовані програми та протоколи зменшують залежність від індивідуального досвіду окремих фахівців і можуть швидше інтегрувати нових спеціалістів у роботу відділень.

За підсумками зустрічі учасники сформулювали низку рекомендацій, зокрема щодо підвищення терміну післядипломного навчання для лікарів-неонатологів та неонатологічних медсестер, ініціації оновлення нормативно-правових актів щодо структури перинатальних центрів і кадрових нормативів, а також продовження міжнародної співпраці з польськими та литовськими партнерами.

Проект «Перший подих» створений ЗДОРОВІ як відповідь на потребу системних змін у перинатальному допомозі та спрямований на посилення людського ресурсу в неонатології – одному з ключових напрямів охорони здоров’я України в контексті демографічних викликів і повномасштабної війни.

Проект реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який керує ІСАР Єдність у межах ініціативи «Сильне громадянське суспільство України – російські реформи і демократії» для фінансування урядів Норвегії та Швеції.