Самолікування як суспільний виклик: ZDOROVI об’єднали експертів для обговорення втрати довіри до професійної допомоги

12 лютого 2026 року в Києві відбувся круглий стіл «Самолікування та втрата контролю» в межах адвокаційного проєкту ZDOROVI «Свідомий вибір». Захід відбувся в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та об’єднав представників державних інституцій, провідних психологів, науковців, клінічних фахівців та громадський сектор задля глибокого аналізу причин поширення самолікування в Україні та пошуку ефективних інструментів впливу на суспільну поведінку.

Відкрила захід Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова. У своєму виступі вона наголосила, що доступ до якісної медичної допомоги є невід’ємною складовою права людини на охорону здоров’я. За її словами, масове самолікування виходить далеко за межі суто медичної проблеми й має чіткий правозахисний вимір, адже часто є наслідком недовіри до системи та браку зрозумілої, послідовної комунікації між державою і громадянами.

Модерувала дискусію директорка та засновниця ZDOROVI Наталія Тулінова. У вступному слові вона підкреслила, що самолікування не є поодиноким рішенням окремої людини, а радше сталою поведінковою моделлю, яка формується під впливом соціального досвіду, медіа, травматичних подій та тривалих кризових умов.

«Ми часто сприймаємо самолікування як “помилку пацієнта”, але насправді це сигнал про втрату довіри до системи та фахівців. Без роботи з цією довірою жодні заборони чи інформаційні кампанії не будуть ефективними», – зазначила Наталія Тулінова.

Академічна директорка програм з психології Київська школа економіки та президентка Національна психологічна асоціація Валерія Палій у своїй доповіді зосередилася на аналізі міжнародних досліджень причин самолікування. Окрему увагу вона приділила психологічним чинникам цього явища, зазначивши, що в умовах невизначеності люди прагнуть швидких і контрольованих рішень, навіть якщо ті несуть потенційні ризики.

«Самолікування часто є спробою повернути собі відчуття контролю. Коли професійна допомога здається складною, недоступною або загрозливою, людина обирає знайомі сценарії – поради з інтернету, досвід знайомих або власні припущення», – пояснила Валерія Палій.

Про психологічні інструменти поведінкових змін та роботу зі стигмою в кризових контекстах говорила в.о. заступника директора Інститут соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе. Вона зосередилася на ставленні суспільства до психологічної допомоги, доступі до послуг та соціально-психологічних причинах самолікування, серед яких – стигма «слабкості» та глибока криза довіри. Експертка наголосила, що довіра до фахівців формується не лише через експертність, а й через мову комунікації – зокрема перехід від заборонної риторики до риторики партнерства, емпатії та послідовної державної політики.

«Стигма, страх осуду й досвід негативної взаємодії з системою напряму підштовхують людину до самолікування. Поведінкові зміни можливі лише тоді, коли суспільству пропонують безпечні, зрозумілі та послідовні альтернативи», – зазначила Ірина Губеладзе.

Викладачка KSE та фахівчиня з психології реклами Ірина Клименко зосередила увагу на ролі медіа та комунікацій у сфері охорони здоров’я. Вона представила дані досліджень, згідно з якими лише 13% респондентів реально змінювали свою поведінку під впливом міжнародних медійних кампаній. Окремо експертка звернула увагу на обмеження інформаційних підходів, що апелюють виключно до страху або моралізації.

За її словами, медійні кампанії не можуть бути самостійним інструментом впливу – вони працюють лише в комплексі з іншими рішеннями на рівні державної політики, громад та системи охорони здоров’я. У більшості випадків такі кампанії підвищують обізнаність, але не впливають на наміри чи реальні поведінкові зміни.

«Кампанії, побудовані виключно на заборонах чи залякуванні, часто дають короткостроковий ефект або викликають спротив. Ефективна комунікація має враховувати психологічні механізми прийняття рішень і реальний досвід людей», – наголосила Ірина Клименко.

Про системну роль держави у формуванні відповідальної поведінки говорила начальниця відділу з питань залежностей та психічного здоровʼя Центр громадського здоров’я України Ірина Іванчук. Вона презентувала результати дослідження щодо зловживання наркотичними лікарськими препаратами, порівнявши дані України з показниками США та країн ЄС. Яскравим прикладом наслідків безконтрольного приймання препаратів, за її словами, є опіоїдна криза в США.

Ірина Іванчук наголосила на необхідності міжсекторальної взаємодії та застосування регуляторних інструментів, які дозволяють попереджати зловживання та формування залежностей.

«Самолікування неможливо подолати виключно просвітницькими заходами. Потрібна узгоджена державна політика, стандарти медичної допомоги, належна клінічна практика доступу до препаратів і сталі партнерства з громадським сектором», – зазначила вона.

Клінічна психологиня та модераторка дивізіону «Психічне здоров’я» Національна психологічна асоціація Ганна Найдьонова зосередилася на ролі клінічного психолога у запобіганні самолікуванню та вибудові довіри між пацієнтом і системою допомоги.

«Довіра виникає там, де є партнерство. Коли пацієнт відчуває, що його чують і пояснюють рішення, потреба в самолікуванні суттєво зменшується», – підкреслила експертка.

Окремий блок заходу був присвячений міжнародному та гуманітарному досвіду – best practices впливу на поведінку населення, які можуть бути адаптовані до українського контексту. Про міжнародні підходи говорив співголова тематичної робочої групи з питань психічного здоров’я та представник International Medical Corps Віктор Вус. Він наголосив на принципі «не нашкодь», важливості єдиного стандарту MHPSS та координації між усіма акторами на всіх рівнях, звернувши увагу на ключовий виклик – короткостроковість програм після завершення проєктного фінансування.

Наталія Корнієнко, менеджерка із захисту країни Польської гуманітарної акції (PAH) поділилася оглядом успішних прикладів впливу на поведінку та обговорили, які з них можуть бути адаптовані до українського контексту, а також типові помилки, яких варто уникати. Серед ключових проблем було названо брак позитивного досвіду взаємодії з психологами та низьку довіру до послуг у національному контексті.

Також до обговорення долучився директор Інститут психічного здоров’я НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олег Чабан. Він наголосив, що війна закономірно підвищує попит на психотропні препарати, однак серйозна небезпека виникає тоді, коли лікування стає безконтрольним. Серед найбільших ризиків спікер назвав залежність, когнітивні порушення, травматизм і діагностичні помилки.

За словами професора, ефективне попередження можливе лише за умови поєднання чітких маршрутів допомоги, контролю відпуску препаратів, коротких протокольних інтервенцій у первинній медичній допомозі та впровадження фармацевтичних «червоних прапорців».

Про специфіку психіатричної допомоги для силових структур України розповів представник Асоціація психіатрів України, начальник медичного центру ДУ ТМО МВС України по місту Києву та Київській області Сергій Андрійченко.

Підсумовуючи дискусію, учасники круглого столу зійшлися на думці, що подолання самолікування потребує комплексного підходу – поєднання психологічної експертизи, ефективної комунікації, системної державної політики та міжсекторальної співпраці. Саме такий підхід лежить в основі адвокаційного проєкту ZDOROVI «Свідомий вибір». Проєкт реалізується з метою підвищення відповідального ставлення до власного здоров’я, зменшення практик небезпечного самолікування та відновлення довіри до професійної медичної й психологічної допомоги в Україні.

Захід реалізовано ZDOROVI за підтримки Фонду Аскольд і Дір, що адмініструється ІСАР Єднання, у межах ініціативи «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування урядів Норвегії та Швеції.