Документування війни: обласний прокурор Фільчаков розповів про фіксацію злочинів

Харківська область залишається одним із найскладніших регіонів для правоохоронної системи з початку повномасштабної агресії Росії. Постійні обстріли, прифронтові громади, деокуповані території - саме тут прокуратура фактично працює в режимі безперервного воєнного документування.

Станом на жовтень 2024 року правоохоронними органами Харківщини зареєстровано понад 25 тисяч кримінальних проваджень за фактом порушення законів і звичаїв війни. Це один із найбільших показників серед регіонів України.

«Росія не припиняє терор. Під ударами щодня опиняються цивільні об’єкти: житлові будинки, лікарні, школи, інфраструктура», - наголошує керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. Все це спонукає до роботи без пауз, попри важкі умови для всіх. За даними прокуратури, понад 17,5 тисяч зафіксованих злочинів пов’язані з обстрілами цивільної інфраструктури. Загалом у регіоні повністю або частково зруйновано майже 70 тисяч об’єктів, значну частину з яких становлять житлові будинки та об’єкти соціальної сфери.

На цьому тлі ключовим викликом для прокуратури стало не лише реагування на окремі епізоди, а й вибудова власного підходу до фіксації злочинів і збору доказів, придатних для національних та міжнародних судів.

«Наше завдання - задокументувати кожен злочин і забезпечити юридичну перспективу для притягнення винних до відповідальності», — підкреслює Фільчаков. Головним виміром при цьому залишаються людські втрати. За час повномасштабного вторгнення на Харківщині загинули 2712 цивільних, серед них 93 дитини. Поранення отримали понад 5,4 тисячі осіб, ще 1007 людей вважаються зниклими безвісти або викраденими. Саме ці цифри, за словами керівника обласної прокуратури, визначають пріоритети роботи відомства.

«Найважче в цій роботі - це усвідомлення масштабу людських втрат. Але саме це не дозволяє зупинятися», - зізнається він. Вже є і підозри, і суди і реальні вироки. Підозрюваних наразі 117, всі вони причетні до воєнних злочинів, серед них - п’ять генералів армії РФ. До судів направлено 32 обвинувальні акти щодо 65 осіб, у низці справ уже винесено обвинувальні вироки.

У 2024 році харківські суди ухвалили кілька показових рішень. Зокрема, заочно засуджено російського офіцера до 15 років позбавлення волі за вбивство – він вбив цивільну мешканку в Ізюмі. Інший командир ЗС РФ отримав довічне ув’язнення за наказ стріляти по цивільних у перший день вторгнення. Ці рішення, вважають у прокуратурі, мають не лише юридичне, а й принципове значення. Та найскладніші категорії злочинів - це сексуальне насильство та катування. Їм в прокуратурі Харківщини приділяють окрему увагу. У регіоні встановлено 20 фактів сексуального насильства, всі потерпілі - цивільні жінки різного віку. Частина справ уже перебуває на розгляді в судах. В цих випадках найважче зафіксувати факти злочинів, а особливо – свідчення жертв та свідків, зазначає  Олександр Фільчаков.«Справа в тому, що чим раніше починаються розслідування і збір доказів, тим більше шансів на успішне судове переслідування. Важливо зафіксувати все, поки ці матеріали є доступними і точними. Варто розуміти, що розслідування воєнних злочинів і притягнення до відповідальності винних є основою забезпечення справедливості для жертв війни. Це дає надію постраждалим та їхнім сім'ям, що винні будуть покарані», - каже Фільчаков.

Після деокупації населених пунктів правоохоронці виявили 25 місць незаконного утримання людей. За цими фактами тривають досудові розслідування, зокрема щодо військовослужбовців ЗС РФ і представників російських спецслужб.

«Ми працюємо з одними з найтяжчих злочинів, але зобов’язані довести кожну справу до юридичного результату», - наголошує Фільчаков. Важливим етапом у цій роботі стала ратифікація Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду. За словами керівника обласної прокуратури, це суттєво посилило правові механізми.

«Це не декларація. Це практичний інструмент, який дозволяє застосовувати принцип командної відповідальності та працювати з міжнародними інституціями», — пояснює він.

Навіть в умовах активних бойових дій прокуратура Харківщини продовжує розслідування. У 2024 році розпочато досудове розслідування за фактом страти чотирьох українських військовополонених у Вовчанську. Особливістю справи є те, що потенційний підозрюваний перебуває в українському полоні, що дозволяє провести повноцінний судовий процес.

«Розслідування воєнних злочинів не має строку давності. Це наша відповідальність перед потерпілими і перед державою. Хочу запевнити, що на досягнутому ми жодним чином не зупинимось. Разом з іншими правоохоронними органами розслідування воєнних злочинів є нашим найголовнішим пріоритетом», - резюмує Олександр Фільчаков. А роботи в цій сфері, на жаль, вистачить ще на десятки років наперед .