Рахункова палата з'ясувала, скільки державних грошей витрачено на російських полонених

З березня 2022 року до червня 2024 року Мін’юст створив чотири табори для тримання московитських військовополонених і додатково організував їхнє розміщення, охорону та медичне забезпечення у більш ніж пів сотні дільниць, створених в установах виконання покарань.

Про це йдеться у висновках аудиту Рахункової палати на тему “Здійснення заходів щодо тримання військовополонених”.

“На зазначені цілі безпосередньо спрямували 294,2 млн гривень” – йдеться у звіті.

Водночас значну підтримку для забезпечення належних умов тримання полонених надали благодійні організації та іноземні партнери, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, повідомили в Рахунковій палаті.

Як зазначається у звіті, внаслідок повномасштабного вторгнення Московії у 2022 році Україна постала перед необхідністю утримувати московитських військовополонених, кількість яких постійно зростає. Оскільки спеціальної інфраструктури для цього не було, уряд в умовах обмежених часових та фінансових ресурсів організував систему утримання військовополонених під управлінням Міністерства юстиції.

“Україна забезпечує російським військовополоненим безпеку, належні умови розміщення, медичну допомогу, право на працю та інші гуманітарні права, гарантовані Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими” – йдеться в звіті.

Також аудит виявив, що Мін’юсту варто більш комплексно вирішувати питання перепрофілювання установ на табори, включно зі стратегією їх використання в післявоєнний час.

Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та інших об’єктів контролю. Оскільки матеріали Звіту містять інформацію з обмеженим доступом, його не буде оприлюднено на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Нагадаємо, 2 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи одностайно схвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи в полоні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”.

Як повідомлялося, керівниця аналітичного департаменту Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Любов Смачило зазначила, що рашисти утримують українських військовополонених і цивільних у понад 140 місцях, розташованих як на її території, так і в тимчасово окупованих районах України. За її словами, умови утримання українців часто жахливі. На окупованих територіях для цього використовують підвали шкіл, адміністрацій, магазинів — навіть без ізоляторів чи обладнаних в’язниць. На території Московії найчастіше застосовують слідчі ізолятори.

До слова, на Торецькому напрямку під час штурмових дій військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу взяли у полон громадянина Єгипту, який воював на боці московитських окупантів.

До речі, повідомлення про розстріли українських військовополонених рашистською армією безпосередньо на полі бою дедалі частіше з'являються у новинах. Нерідко вони супроводжуються відео.

Про вбивства полонених говорять як OSINT-групи, так і українська влада – за її даними, від початку повномасштабного вторгнення під час здачі в полон загинуло більше сотні українських бійців. Моніторингові групи припускають, що насправді це число може бути набагато більшим.

Міноборони Московії такі звинувачення найчастіше ігнорує. Натомість періодично звинувачує ЗСУ у вбивствах московитських військовополонених і цивільних.

Випадки вбивств українських військовополонених фіксувалися від самого початку російського вторгнення в Україну в 2014 році (зокрема й учасниками проросійських проксі-формувань "ДНР" і "ЛНР").

Наприклад, Управління верховного комісара ООН повідомляло про розстріляних українських полонених та поранених після боїв під Іловайськом у серпні 2014 р.

Також є свідчення очевидців розстрілу полоненого оборонця Донецького аеропорту Ігоря Брановицького польовим командиром "ДНР" росіянином Арсенієм Павловим ("Моторола") у січні 2015 р.

З початком великої війни таких випадків стало в рази більше. І почалися вони від перших днів повномасштабного вторгнення.

"Радіо свобода" опублікувала отримані від українських правоохоронців перехоплення телефонних розмов від московитських десантників, які в березні 2022 року перебували в районі Бучі.

У них, рашисти казали, що не беруть у полон нікого – ні цивільних, ні військових.

"Ми полонених не беремо. Тобто, живими не залишаємо нікого…", - говорить людина, підписана як Леонід, боєць 234-го десантно-штурмового полку зі Пскова.

А інший ймовірний московитський військовий Сергій з 656-го полку оперативного призначення Росгвардії так пояснював, чому не взяли у полон і розстріляли трьох чоловіків у Бучі: "Вони просто так вийшли жорстко, що могли порахувати, скільки у нас мінометів, скільки машин. Навіть якщо ми візьмемо їх у полон, то їх треба утримувати, годувати. А у нас-то і їжі не так багато, розумієш?"

У Бучі московитські десантники зокрема розстріляли полонених тероборонівців.

З часом свідчень про вбивства українських полонених ставало більше, деякі з них були вкрай жорстокими.

Кілька відео вбивств були явно зняті самими рашистами – як у випадку з обезголовлюванням українського військового чи розстрілом полоненого Олександра Мацієвського (на центральному фото. - Ред.) після слів "Слава Україні".

Веніамін Цвєтков