вологість:
тиск:
вітер:
18 июля 2025, пятница 02:08
Євросоюз не зміг виступити єдиним фронтом щодо спірних виборів у Венесуелі після того, як Угорщина наклала вето на заяву, у якій висловлювалося занепокоєння щодо ймовірних «недоліків і порушень» у голосуванні та був заклик до більшої прозорості.
Як повідомили виданню Politico двоє чиновників, знайомих з дискусіями, країни ЄС хотіли схвалити спільну заяву, але їм завадила позиція Будапешта.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель згодом опублікував заяву, в якій йдеться, що «достовірні звіти місцевих і міжнародних спостерігачів вказують на те, що вибори були затьмарені численними порушеннями».
Зрозумівши, що Угорщина, швидше за все, залишиться непоступливою, Боррель опублікував повторну заяву від свого імені, замість того, щоб шукати підтримки у 27 країн-членів ЄС.
«Дані, які [венесуельська] опозиція надала громадськості, свідчать про радикально відмінні результати від тих, що були оголошені владою країни... До тих пір, поки протоколи голосування не будуть оприлюднені і перевірені, вже оголошені результати виборів не можуть бути визнані», – йдеться у другій заяві Борреля.
Вето Угорщини підкреслює фундаментальний недолік зовнішньої політики ЄС, згідно з яким рішення – включаючи потенційні майбутні санкції проти Венесуели – повинні бути одноголосно узгоджені між 27 країнами-членами блоку. Це призвело до того, що деякі країни, такі як Німеччина, виступають за схвалення зовнішньополітичних рішень кваліфікованою більшістю.
Угорський уряд наразі не коментував мотивацію вето.
За результатами виборів Національна виборча рада Венесуели оголосила про переобрання Ніколас Мадуро на третій шестирічний термін. Він відкинув міжнародну критику та сумніви щодо результатів виборів, стверджуючи, що Венесуела була об’єктом спроби «державного перевороту» «фашистського та контрреволюційного» характеру.
Натомість кандидат від опозиції Едмундо Гонсалес у понеділок оголосив, що його кампанія має необхідні докази, щоб показати, що він виграв спірні вибори.
У венесуельських містах продовжуються протести. Тисячі людей вимагають від Ніколаса Мадуро визнання програшу на недільних виборах.
Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."
Веніамін Цвєтков