Зеленський у ручному режимі заборонив правоохоронцям блокувати роботу бізнесу

Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення, яке передбачає запровадження "фактичного мораторію" строком на три місяці на блокування роботи підприємств правоохоронцями, а також доручила внести зміни до законодавства, щоб захистити бізнес від тиску силовиків.

Про це президент Володимир Зеленський оголосив у своєму вечірньому відеозверненні.

"Є рішення РНБО щодо економічної безпеки та економічної стабільності саме зараз, у час воєнного стану. Чітко визначені кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інституціям подолати увесь той комплекс проблем, про який багато говорилося цими тижнями", – заявив президент.

За його словами, це рішення передбачає низку кроків:

• буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, до складу якої увійдуть відомі представники бізнесу;
• уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб максимально обмежити можливості для тиску на легальний бізнес.
• строком на три місяці запроваджується "фактичний мораторій на проведення правоохоронцями процесуальних дій, які можуть блокувати роботу підприємств";
• буде проведений аудит системи моніторингу ризиків податкових накладних;

"Держава свою частину морального договору з бізнесом виконає. Важливо, щоб і кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей: бізнес сплачує податки, працює легально, "в білу", поважає працівників і працівниць і точно не працює з Росією", – наголосив Зеленський.

Президент також своїм указом №21/2024 від 23 січня увів у дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану".

Згідно із ним, Кабінетові Міністрів невідкладно доручено:

• внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти про внесення змін до закону "Про Бюро економічної безпеки України", Кримінального процесуального кодексу та низки інших законів з метою встановлення гарантій захисту законних інтересів бізнесу під час кримінальних проваджень;
• внести законопроєкт про внесення змін до закону "Про оборонні закупівлі" щодо врегулювання граничного рівня прибутку для державних контрактів, що виконуються під час дії правового режиму воєнного стану;
• провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування.

Водночас Офісу генпрокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції , БЕБ та СБУ рекомендовано:

• утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо це може заблокувати підприємницьку діяльність;
• провести у тримісячний строк аудит обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях щодо бізнесу та визначити доцільність їх подальшого застосування;
• провести аудит кримінальних проваджень у справах про правопорушення, що посягають на функціонування економіки держави;
• за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів.

Крім того, Офісу генпрокурора спільно з Мінцифри та Мін’юстом рекомендовано розробити аналітичний модуль до Єдиного реєстру досудових розслідувань з можливістю публічного доступу до узагальнених даних щодо діяльності правоохоронних органів і модуля подання онлайн скарг від підприємців.

Як повідомлялося, в останні дні обурення широкого кола українських підприємців викликало затримання бізнесмена та керівника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, через занадто жорсткі, на їх думку, дії правоохоронців у цій справі. Мазепа є одним із засновників громадського руху "Маніфест 42", який закликав українські бізнес-об’єднання до спротиву свавіллю силовиків.

22 січня скарги бізнесу на тиск правоохоронців прокоментував президент Володимир Зеленський. Він назвав дискусію з бізнесом "непростою" і закликав підготувати рішення, "щоб усі складнощі між урядовями, бізнесом, правоохоронцями були зняті".

Після заяви Зеленського Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід для Мазепи, зменшивши розмір встановленої для нього застави з 350 млн грн до 21 мільйона гривень. Після внесення цих коштів підприємець вийшов із СІЗО.