Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від sinoptik.ua
З країн-сусідів України на сьогодні лише Угорщина не скасувала односторонні обмеження проти українського агроімпорту.
Про це повідомляє представництво Європейського Союзу.
За словами речниці Європейської комісії з питань торгівлі та сільського господарства Міріам Гарсії Феррер, країнам було запропоновано пакет допомоги за умови, що односторонні заходи мають бути відкликані.
“Досі є одна країна, яка не скасувала одноосібні заходи проти аграрного експорту з України. Країна, яка цього не зробила, – Угорщина”, – сказала вона.
28 квітня Єврокомісія погодила з низкою країн пакет заходів в обмін на скасування ембарго. Пакет допомоги включав 100 млн євро для фермерів, що постраждали в Польщі, Словаччині, Болгарії, Угорщині та Румунії.
“Поки що ми все ще чекаємо на усунення певних односторонніх заходів до того, як ми зможемо зробити наступний крок”, – додала Феррер.
Також Єврокомісія отримала лист від кількох країн-членів, які виступають проти виділення допомоги п’яти країнам. Поки не можна передбачити якою буде відповідь.
Лідери країн G7 під час саміту в японському місті Хірошіма звернулися до вищого керівництва Росії із закликом припинити погрожувати постачанням продовольства у межах “чорноморської угоди” та дозволити “зерновому коридору” повноцінно працювати.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив обурення заявою генерального секретаря НАТО під час візиту до Києва про те, що Україна у майбутньому має стати членом Альянсу.
Раніше Орбан назвав Україну "фінансово неіснуючою", нарікаючи, що Європа допомагає їй фінансувати багато базових потреб, та заявив, що без цієї підтримки "війна одразу закінчиться".
Крім того, партія влади "Фідес" провалила проєкт резолюції, яка б закликала арештувати президента Росії Владіміра Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС).
Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або йдемо назирці за «поверховими націоналістами», яким від самого слова НАТО і перешкод, які мадярські політики-сегреганти вигадують, забиває дух".
Веніамін Цвєтков