Держава має розвивати власну селекцію: на Київщині продемонстрували майже 100 новітніх сортів кукурудзи
Ключова культура для тваринництва й переробної галузі: кукурудза – одна з найрозповсюдженіших зернових рослин в Україні й за її межами. Щороку у світі споживають понад 100 млн тонн кукурудзи. Але клімат змінюється, шкідники прогресують, тому на допомогу приходить селекція.
До новітніх гібридів кукурудзи привернута увага провідних компаній, зазначає академік НААН Борис Дзюбецький. Саме тому на Київщині 8 вересня відбулось виїзне засідання Президії НААН, де науковці відвідали демонстраційний полігон та розсадник випробуваних гібридів кукурудзи.
Національна академія аграрних наук контролює близько 20% площ посівів кукурудзи та активно розвиває селекційні розробки продуктивних гібридів.
«На дослідних ділянках дослідницького полігону у Великій Ксаверівці Білоцерківського району висіяні 94 гібриди кукурудзи, з них близько 60 – розробки науковців з Дніпровського інституту. Ми зібрали тут учених, виробничників, є багато представників іноземних агрокомпаній, які працюють на ринку кукурудзи в Україні», – наголосив президент НААН Ярослав Гадзало.
За останні 10 років установи НААН селекціонували понад 500 сортів і гібридів зернових культур. При чому продуктивність сортів невпинно зростає. Окремі з них здатні давати до 18-20 тонн сухого зерна з гектара.
«Ми бачимо, як селекція рухається в напрямку стійкості сортів і гібридів до спеки, посухи, хвороб і шкідників. А головне – продуктивність. Якщо раніше наші гібриди давали до 10 тонн сухого зерна з га, то тепер багато гібридів дають вже по 14-16, а окремі з них, які вже подані на випробування до Держсортслужби – до 18-20 тонн сухого зерна з га», – зауважив пан Гадзало.
Попри наявність певних технічних проблем, насіння експортується до різних куточків світу. А Національна академія аграрних наук України за правом є одним зі світових лідерів у селекції.
«З точки зору національної безпеки держава має розвивати власну селекцію й власну науку, аби її не втратити. Адже за будь-якої втрати національних наукових надбань, їхнє місце одразу ж посідають інші. І, купуючи іноземні сорти, ми починаємо фінансувати селекційну роботу науковців інших країн», – підкреслив директор Українського інституту експертизи сортів Сергій Мельник.
Керівництво НААН має на меті подальше просування власної селекційної продукції на світові ринки, розвиток нових напрямків і збереження вже напрацьованих лідерських позицій.
