Україна завжди вирізнялася спортивною звитягою та виборювала перші місця в найпрестижніших світових змаганнях, турнірах, олімпіадах. Однак, дивлячись правді в очі, комплексних напрацювань у галузі спорту немає, принаймні на центральному рівні.
Про першочергові кроки модернізації галузі, її стан сьогодні та що спонукало йти у політику поговоримо з Георгієм Зантараєю, першим в історії український чемпіон світу з дзюдо, який входить в першу десятку «Слуги народу»до Київради.
Георгій, ви народилися у Грузії, але військовий конфлікт змусив вас залишити рідну країну. Чому Ваша сім'я вирішила переселитись до Києва?
В Україну я переїхав у 1994 році, тут пішов до першого класу. Народився у м.Галі, сьогодні це територія Абхазії. Там йде війна, схожа до тієї, що зараз на Сході України. Чому саме Київ? В мене навчався тут в університеті батько, всі його друзі були тут. Тому наша сім’я і опинилася в Києві. Ми все залишили в Грузії і приїхали сюди.
А що спонукало Вас обрати спорт?
Це було у 97-му році. В нас в школі залишилася одна секція, всі пішли туди. І я пішов на дзюдо. Там зрозумів, що це моя справа життя. Це східне єдиноборство, воно виховує повагу до опонентів, місця тренувань, тренера. Філософія у тому, що ти повинен поважати все, що тебе оточує.
Як ви оціните зміни в системі ДЮСШ? Стало краще чи гірше?
На жаль, мало що змінилося. Деякі ДЮСШ знаходяться у просто катастрофічному стані. На мою думку, потрібно відкоригувати систему спортивної освіти для молоді та зробити так, щоб фінансування дійсно доходило до спортсменів. Я спробував здійснити свою мрію - побудувати сучасний спортзал, з тими умовами, яких у мене не було в дитинстві. Ми зробили спортзал для ДЮСШ, де діти можуть безкоштовно займатися (“Юний спартаківець”, Солом'янський район).
А як це Вам вдалося?
Найперше, зіграв мій авторитет у спорті. Люди мені довірилися та зрозуміли, що я зроблю те, що обіцяв. Починав сам, потім допомогли морально, фінансово. Я прагнув зробити для міста щось хороше і в нас вийшло.
Так як вас називають одним із найперспективніших кандидатів до Київради, які основні кроки реформування спортивної сфери в Києві?
Спортивну інфраструктуру Києва ще можна врятувати. Потрібно створити сучасну спортивну, оздоровчу структуру навчально-тренувальних закладів; В генеральні плани закладати програми розвитку спортивної галузі; Збільшити видатки з бюджету Києва на розвиток фізичної культури та спорту; Ефективно використовувати ті об'єкти спортивної інфраструктури, що наявні зараз; Удосконалювати матеріально-технічне забезпечення галузі, - це ті кроки, що необхідно робити уже зараз.
Ще є проблема з недофінансуванням неолімпійських видів спорту і олімпійських, теж, але на локальному рівні. Наприклад, зараз я готуюсь до Олімпійських ігор, фінансують добре. Але таких як я, людей 10 по країні. А інші? Спортом займаються мільйони. На спорт виділяють лише близько 1.5% від всього бюджету Києва. Для такого міста, з такими проблемами спортивної інфраструктури - це надзвичайно мало.
Також тотальна проблема з кадрами. Я спілкувався з одним київським високопосадовцем у галузі спорту. Він не знає хто на минулих Олімпійських іграх став чемпіоном від України. Як таких людей можуть призначати в управління? Це ж просто соромно.
Я прихильник делегованих повноважень, децентралізації у спорті. Тому для мене там важливо мати механізми впливу на місцевому рівні. У більшості процвітаючих держав світу держава виконує роль партнера федерацій, Олімпійського, Спортивного Комітетів з органами місцевого самоврядування. Саме на місцях повинен здійснюватися контроль за якістю надання послуг, проведення змагань, підготовку збірних.
Ви згадали про відкриття спортзалу для ДЮСШ, чи важко було це зробити? І чи робить якісь кроки на зустріч місцева влада?
Звичайно, було складно. Це бюрократія, вимагали хабарі, не хотіли ставити підписи на дозвільній документації. Моєю метою було зробити для дітей безкоштовний спорт без нечесних шляхів. Чесність - ще один мій принцип. Коли я переводив приміщення з одного балансу в інший, процес затягували. Коли мені дали дозвіл на 3 роки, лише 1,5 року у мене зайняло оформлення документації для початку ремонту. За 7 місяців ми зробили ремонт. І у мене залишився рік орендного часу, щоб діти розпочали безкоштовно займатися. Чи не кожен чиновник ставив палки в колеса. Такі люди не розуміють, що лишають дітей великого шансу.
Як на Вашу думку, наскільки оснащений Київ спортивними спорудами?
На балансі Києва зараз близько 4500 спортивних споруд. Але що підпадає під цю категорію? От я нещодавно самостійно вирішив перевірити в якому стані ці спортивні споруди. Так от, зазвичай це - приміщення в ЖЕКу, де розстелено мати, два ряди стільців - імпровізована роздягальня.
При цьому, ніяких пільг для бізнесменів, меценатів, які хочуть допомагати спортивній галузі, немає. Це суперечить реаліям провідних країн світу. Якщо місцева влада не має коштів, або не дає їх, то чому не можна спростити процедури для приватних осіб. Дайте людям зробити спорт в Україні успішним. При чому, проблем з дозволами для будівництва торгових центрів немає. Якщо так, зробіть там спортивні кімнати для дітей. Нехай розвиваються. Це зможе врятувати нашу катастрофічну статистику з дитячим алкоголізмом і наркоманією.
А реальних спортивних споруд у Києві скільки?
Що таке спортивна споруда - це споруда, де можна провести спортивні змагання. Назвіть мені, будь ласка, арену в Києві, де можна провести повноцінні спортивні змагання? Я думаю, що чемпіонат світу по дзюдо важко буде провести в якомусь спортивному залі Києва. Хіба що у Палаці спорту - це багатофункціональна спортивна споруда. Ну ще хороші прикладі - стадіон “Олімпійський”, басейн “Воднік”. Ну і все, власне.
А як Ви оцінюєте залученість молоді до занять у ДЮСШ Києва?
Зараз цей показник становить приблизно 13%. В країнах Європи від набагато вищий. Також людей відлякує те, що в деяких ДЮСШ, які повинні бути безкоштовними, вимагають кошти за заняття. Це відлякує людей, дехто просто не може платити. І це проблема, адже чим більше дітей залучено у спорт, тим більший рівень здоров'я нації.
А якщо говорити не лише про молодь, а про суспільство загалом. Чи достатньо людей охоплення спортом?
Загалом, в Україні всього меньше 15% українців займаються різними видами фізичної активності. Хоча у Німеччині цей показник більше 30% населення, в Фінляндії цифри сягають 85%. Це дуже мало. Я виступав на змаганнях у Німеччині. Мене вразило те, що прийшла бабуся з внучкою, щоб займатися дзюдо. Звичайно, це не супер професійний рівень. Але тим не менше, вона займалася. Це для мене рівень, тому потрібно розвивати спорт і давати всі можливості для цього. Починаючи навіть з елементарного - спортивні майданчики. Вони просто в занедбаному стані. А ті, що реконструйовано закриті, не доступні усім.
Чому Ви вирішили балотуватися від партії “Слуга народу”?
Я побачив прагнення Володимира Зеленського робити реальні зміни. Мене делегувала ця політична сила саме для того, щоб я міг внести свій вклад в розвиток спорту. Запевняю, що своїми діями не на відсоток не опущу рейтинг “Зе!команди”. Я хочу розвивати місто, розвивати країну. Я бачу Україну як переспективну, молоду державу.
І наостанок, чи проводили ви якусь взаємодію з профільним Комітетом Верховної Ради?
Поки ні, але у мене є ідеї щодо цього. Україні я завдячую чи не всім, що в мене є. І я хочу повернути, як мінімум Києву, те, що він мені дав.
Як бачимо, команда “Слуги народу” міста Києва має плани дій щодо реформування чи кожної галузі, зокрема щодо розвитку спортивної інфраструктури. Георгій Зантарая, який балотується першим номером по територіальному виборчому округу №11 - один з найперспективніших представників “Зе!команди” м.Києва. Вони додають політичних балів політичній силі на місцевих виборах та посилюють загальний рейтинг політичної сили. Це допоможе “перекрити” суперечки та прорахунки президентської сили на загальнодержавному рівні.
вологість:
тиск:
вітер:
