ПРОЧИТАНО

2018.11.26

Адвокат-антикорупціонер? 7 скелетів із шафи екс-голови ДФС Костянтина Лікарчука

Таких людей називають «горе-активістами»...

Picture

Скандальновідомий український адвокат Костянтин Лікарчук нещодавно займав посаду заступника голови Державної фіскальної служби України. Протримавшись на посади всього чотири місяці, зараз він працює адвокатом і піариться на темі боротьби із корупцією, без кінця критикуючи владу. І все б добре, якби сам Лікарчук не ховав у себе в шафі немало скелетів. Розібравши ці скелети по кісточкам, стає сумно. Адже людина, яка позиціонує себе як чесного та порядного борця за правду та справедливість, на жаль, є невід’ємною частиною злочинних схем та оборудок. Саме таких людей зараз називають «горе-активістами».

Показово, що навіть за кілька місяців роботи Лікарчук примудрився опинитися об'єктом цілого ряду журналістських розслідувань. А після звільнення образився, подав до суду і поновився на посаді, після чого подав у відставку.

«За рішенням суду я до грудня 2019 року в будь-який момент можу поновитися на посаді заступника глави ДФС, - прокоментував Лікарчук журналістам свої перспективи у фіскальній службі. Однак, як додав адвокат, він «ще не прийняв рішення», чи буде він повертатися в держслужбу.

Та чи потрібен Україні такий державний службовець?

Скелет №1 – спадкоємець Насірова

Незважаючи на те, що у відомого адвоката офіційно у власності були три дорогих автомобіля, щойно приступивши до виконання обов’язків заступника голови ДФС, Лікарчук почав їздити на роботу на Lexus LS 600 h L, вартістю понад півмільйона доларів.

«Лексус» дістався Лікарчуку в спадок від попереднього міністра-корупціонера Олександра Клименка.

Дорогі автівки офіційно належать фірмі «Рута», яку за вказівкою Клименка створили профспілки податківців. Тепер фірма без будь-яких договорів здає в оренду автомобілі керівництву ДФС.

Олександр Кислиця володіє найбільшою часткою в «Руті» і водночас є керівником Всеукраїнської профспілки податківців. За його словами, фірмою вже зацікавилася прокуратура.

«Ми організували підприємство, і вони там працюють, і за всю ту діяльність, яку здійснює підприємство, там відповідальна директор цього підприємства. А по машинам, ви знаєте, там розбиралася і прокуратура, і ці питання вони там вирішили », - сказав Кислиця.

У свою чергу, Лікарчук і Насиров заявили, що не підписували жодних документів на оренду автомобілів, в тому числі як фізичні особи.

Юрист ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербань наголошує, що якщо немає договору оренди, то таке користування автомобілями є незаконним.

«Якщо будь-яких підстав, документів немає, що визначають порядок використання автомобіля, то це взагалі незаконно. І може свідчити про те, що така фірма отримує перевагу, надаючи послуги або щось інше», - зазначила Щербань.

Так «антикорупціонер» Лікарчук вперше вляпався в корупційний скандал.

Скелет №2 – ресторанні розборки

Чи не одразу після свого призначення Костянтин Лікарчук як заступник голови податкової «не з системи», на зустрічі президента з головами обладміністрацій в Одесі відкрито поскаржився гаранту, що йому не дають розчищати кадри, і «реінкарнація Калєтніка» уже розпочалася.

Менш ніж через два тижні журналісти видання «Дзеркало тижня» повідомили про те, як Лікарчук в присутності своїх кураторів з характерною зовнішністю намагався змусити начальника Чернівецької митниці Миколи Салагора написати заяву про звільнення. Причому аудієнція відбулася не де-небудь, а на терасі столичного ресторану «Фелліні».

Про це розповів сам начальник Салагор. За його словами, від звільнення його врятував особисто Насіров, який не дав ходу «ресторанному» звільненню.

«Ось наприклад він мене викликає в Київ. Пише СМС-ку: «12.00 ресторан Фелліні, тераса», - розповідає Салагор. - Це виклик на співбесіду. Приїжджаю — а там присутній «смотрящий». Він нібито вирішує питання кадрового забезпечення митної служби, не займаючи жодної посади. Ми що — знову вертаємося в часи Януковича і «рєшал-смотрящих»? Мені сказав написати заяву, бо погодив питання з прем’єр-міністром і Насіровим. Як виявилося, це брехня. З Насіровим він цього е погоджував, а з прем’єр-міністром, я достеменно дізнався, була така розмова: Лікарчук сказав, що не може мене звільнити, бо я знайомий з прем’єром. А той, щоб відмахнутися, каже: то призначай таких, щоб не були зі мною знайомі. І все».

Після того, як історія набула розголосу, Лікарчук дав ряд інтерв'ю в пресі. Правда, там він не виглядав уже таким переконаним борцем за правду, плутався в показаннях, усе валив на інших і знову зазначав, що кадрові питання він вирішувати не може, от люди Калєтніка й наступають.

Але суспільство зрозуміло: для Лікарчука методи тиску та погроз під час ресторанних зустрічей для борця із корупцією – норма.

Скелет №3 – солодка брехня

Одразу після звільнення із посади заступника голови Державної фіскальної служби України Костянтин Лікарчук вирішив публічно продемонструвати свою незаплямованість та пройти тест на чесність. Він пройшов тест на поліграфі, якого проводила команда дослідників «Soldat Student». Але акція «я – чесний» перетворилася на черговий скандал.

Журналісти В’ячеслав Садовничий та Денис Бігус виявили факт фальсифікації результатів тесту. В оригінальній версії у відповідь на запитання «Те, що мотивом вашого вступу на держслужбу було отримання відкатів та лівого заробітку – це правда?» він відповів «Так». І саме ця відповідь була визначена як правдива.

Але на своїй сторінці у Фейсбук Лікарчук опублікував відфотошоплений документ, у якому відповідь «Так» була змінена на відповідь «Ні».

Лікарчук проходив поліграф, щоб довести правдивість заяв про корупцію, але натомість продемонстрував кардинально іншу позицію: відкати на користь антикорупціонера – це ніякий не злочин.

Скелет №4 – незаконно оприлюднені документи

Залишивши пост у ДФС, «горе-активіст» повернувся до своєї адвокатської діяльності. Але без скандалів і тут не обійшлося.

19 березня 2018 року Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) міста Києва відкрила проти Костянтина Лікарчука дисциплінарне провадження.

Комісія отримала скаргу від іншого адвоката, який захищає інтереси опонента Лікарчука по одній із справ у суді. У цій скарзі було сказано, що Костянтин Лікарчук заволодів особистою інформацією опонента, яку згодом використовував в інших судових справах.

Більше того, проігнорувавши закон, Лікарчук оприлюднив інформацію матеріалів досудового слідства, які видаються і звинуваченням і захисту виключно для ознайомлення і вибудовування своєї професійної стратегії в конкретній справі.

Збір, зберігання і використання інформації про приватного життя особи без його згоди законом суворо заборонено, а використовувати подібну інформацію, відповідно до закону, дозволено виключно в рамках кримінальної справи.

Відповідно до закону особиста інформація та дані досудового слідства можуть бути оприлюднені без згоди обвинуваченого тільки в разі таких серйозних підстав як, наприклад, загроза національній безпеці. І знову ж таки з дозволу суду, ніж «борець з олігархатом» явно не мав. В ході виробництва постановою слідчих було суворо заборонено поширювати інформацію досудового слідства. І було попередження про можливу кримінальну відповідальність у разі недотримання цієї норми.

Коли ж всі ці обставини, викладені в скарзі, розкрилися Лікарчук направив в Раду адвокатів пояснення на скаргу, в яких він, не дивлячись на всю очевидність своєї провини, заперечує всі звинувачення на свою адресу.

Виходячи з усього перерахованого вище, Костянтин Лікарчук порушив не тільки ряд українських законів, таких як статті №3, 11, 21, 32, 40, 41 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 7, 8, 9, 14, 15, 222, 258, 264 КПК України, закон України «Про доступ до публічної інформації», закон «Про інформацію», статті 303 і 306 ЦК України, статті 31, 32 Конституції України.

Скелет №5 – п’яному мажору закони не писані

Маючи гарні зв’язки у владі, Лікарчук не боїться нікого і нічого. Черговий тому доказ: п’яна поїздка за кермом свого Aston Martin по центру Києва 10 грудня 2017 року. Патрульні поліцейські затримали Лікарчука, який ледь тримався на ногах, і змусили його пройти алкотест.

Результати аналізу тестування передали до Печерського районного суду міста Києва. Суддя Світлана Шапутько визнала Лікарчука винним: за статтею 274 КУпАП йому загрожувало позбавлення водійських прав і штраф понад 10 тисяч гривень. Але порушник залишився безкарним, бо до моменту засідання (квітень 2018-го року) пройшло більше трьох місяців після вчиненого правопорушення.

«Спасіння» Лікарчука від відповідальності пов'язують з покровительством нардепа Олександра Грановського.

За словами адвоката Ростислава Кравця, затягування розгляду адміністративних справ – це класична схема уникнення покарання. «Людина може написати заяву з проханням перенести засідання у зв'язку з тим, що він хворіє, просити правову допомогу... Суд зобов'язаний перший раз перенести засідання. Але зазвичай це тижні півтори десь, якщо суддя не у відпустці і у нього немає якихось кримінальних справ, чогось об'єктивного. З якихось причин розгляд справи відкладається. А особа до відповідальності можна притягнути лише протягом трьох місяців з моменту скоєння безпосередньо адміністративного проступку», - пояснив Кравець.

На думку колег Лікарчука, йому міг допомогти домовитися з суддями і піти від відповідальності його впливовий друг Олександр Грановський – народний депутат та член парламентського Комітету правової політики та правосуддя, який і влаштував Лікачука на роботу в фіскальну службу.

Скелет №6 – корупційні сімейні цінності

Вміння викручуватися із найзаплутаніших корупційних схем Лікарчук, скоріше за все, унаслідував від батька - Ігоря Леонідовича, який донедавна працював на посаді глави Українського центру оцінювання якості освіти – структури, що проводить зовнішнє незалежне тестування для випускників 11-х класів.

Багаторічний трудовий шлях Лікарчука в системі освіти підкосив неприємний факт – Генеральна прокуратура почала розслідування кримінальної справи про фальсифікації результатів ЗНО 2015 року. Звинувачень назбиралося немало: причетність до розкрадання коштів Агентства з міжнародного розвитку США (USAID), створення в УЦОЯО злочинного угруповання, зміна результатів ЗНО та привласнення бюджетних коштів.

Лікарчук-старший у відповідь ж подав у відставку, діючи так само, як і син - мотивував перевірку своєї діяльності політичними розбіжностями з владою.

«Після подій за 21 липня (коли ГПУ провела перші обшуки в Центрі. - РЕД.), Після звільнення мого сина, я не бачу можливості далі працювати в команді, що знаходиться сьогодні при владі», - заявив чиновник.

ГПУ за результатами виявлених доказів корупції внесли на розгляд суду вимогу заарештувати Лікарчука. І суд дав згоду на домашній арешт.

Але, схоже на те, що зовсім скоро понесе відповідальність за свої «великі» справи і Лікарчук-молодший.

Скелет №7 – кримінальне минуле і теперішні в’язничні перспективи

Опинившись на високій посаді за помахом «високих» керівників, Лікарчук взявся пробувати прибрати під свій контроль ключові митні напрямки, які дають заробіток чорним налом. Як довів у своєму розслідуванні діяльності Лікарчука «24-й канал», Костянтин Ігорович діяв під прикриттям і в інтересах кримського бізнесмена із кримінальними зв’язками Сеяра Куршутова.

Деякий час назад Куршутов перебрався до Києва і прилаштувався до митним потокам, використовуючи свої зв'язки в кримінальному світі. Попутно найнявши адвоката Костянтина Лікарчука для того, щоб той виконував його доручення в ранзі держслужбовця. Тобто, поки Куршутов вибудовував величезну митно-кримінальну схему, Лікарчук повинен був надавати цій схемі необхідне бюрократичне прикриття.

Тоді Лікарчук не критикував свого начальника Насірова і публічно заявляв: «У мене немає ніякого особистісного конфлікту з Насирова, так само як і проблем з частини спілкування з ним».

Але після того, як Лікарчук звільнився із ДФС, «горе-активіст» почав сипати звинуваченнями у бік Насірова, НАБУ, САП, судів, Національної асоціаціії адвокатів України, політиків, які, за його словами «прийшли завдяки державному перевороту».

Таку кардинальну зміну точки зору можна легко пояснити. Джерела в правоохоронних органах засвідчили про те, що він є фігурантом відразу двох кримінальних проваджень за фактами корупції в ГФС. Джерело в ГПУ запевняє, що громадянин Лікарчук вже неодноразово намагався зам'яти кримінальні справу через знайомих депутатів і за допомогою дачі хабарів. Проте, поки що цього зробити корупціонера часів Януковича не вдалося. Джерело уточнило, що по заведених кримінальних справах фігуранту загрожує до 10 років позбавлення волі.

Сергій Романюк, "Відкрита Україна"

Больше новостей из этой рубрики

Читайте Также

все новости из этой рубрики

Маразмарий

СТЕНКА НА СТЕНКУ

Загрузка...