ТОЛЬКО ЧТО

2017.09.07

Венгры и румыны выступили против роли украинского языка как основного в школах

Румыны и венгры фактически выступили против украинского языка в школах (укр.).

Picture

Румунська спільнота Чернівецької області просить президента ветувати закон "Про освіту". Мовляв, він "неконституційний".

Про це пише АСС з посиланням на bucpress.eu.

"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

Під ним підписалися такі представники ГО "Румунська спільнота України" і голова Спілки Румунських Товариств "За Європейську Інтеграцію".

Занепокоєння мовною статтею президенту адресувала і Угорська спільнота Закарпаття.

Стаття 7, яка стосується мови навчання, викликала у залі Верховної Ради бурхливі суперечки.

Її текст погодили після обговорення в робочій групі за участю фракції, які виявили бажання: "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч", "Батьківщина" і декілька позафракційних депутатів.

Версію статті підтримало міністерство освіти і профільний комітет Верховної Ради.

Стаття передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах.

Нацменшинам гарантують право навчатись в комунальних дошкільних закладах "поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини".

Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою нацменшини поряд з державною, і не поширюється на класи (групи) з навчанням української мови.

Корінним народам України гарантують право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

За цією ж статтею, заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити профдіяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС.

За бажанням тих, хто отримує професійну та вищу освіту, заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу чи національної меншини як окремої дисципліни.

Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначається спеціальними законами.

Ті, хто почали навчання у школі до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжать здобувати освіту за правилами, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

На bucpress.eu також розміщена реакція МЗС Румунії щодо нового закону "Про освіту".

Міністерство висловлює своє занепокоєння і нагадує, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист національних меншин, держави зобов’язуються визнавати право кожної особи, яка належить до національної меншини, на вивчення своєї рідної мови.

"Тема освіти рідною мовою для етнічних румунів з України стане пріоритетною на порядку денному державного секретаря Віктора Мікули, який відвідає Київ наступного тижня саме для того, щоб обговорити питання стосовно румунської меншини в Україні", – йдеться у реакції міністерства.

Журналістка Олена Бабій на своїй сторінці в Facebook пише таке:

"Довго думала- писати чи ні, та все ж не втрималась. Я відпочиваю у Солотвино, прекрасні озера, гори, смачна закарпатська кухня, але решта....навіть не маю слів, щоб описати- повне запустіння і розруха. Мене цікавить, як живуть місцеві, бо супермаркети не пропонують навіть необхідного, але то пусте. Де працюють ці люди, купують книжки?. Зате на облізлій і страшній п'ятипрверхівці біля кожного вікна - супутникова антена:-) а ще - тут зовсім не говорять українською, лише румунською і можуть щось пояснити ламаним і жахливим російським суржиком. Куди дивиться школа, сільрада, інші органи. Газети також румунською. Але це ще не все. На кожному стовпі висять оголошення - робота у Польші та швидке оформлення польських віз - ціна 2200 грн. І от тут у мене запитанея - шановні Консули Рафал Вольський (Львівський консулярний округ) і Кшиштоф Савіцький (Луцький консуоярний округ) - не знаю під чиїм патронатом смт Солотвино. Яким чином люди отримують візи і чому через посередників і за ціною 2200 грн. Коли віза коштуэ 35 эвро?тобто ціна більше, ніж удвічі. Чому Консульства не переймаються таким явищем як спекуляція візами, особливо у період безвізу?мені здаэться - цікава тема для журналістського розслідування. А то ми останнім часом із Польщею заглиблюэмось у історичні розбірки, замість того, щоб вирішувати сучасні проблеми".

Больше новостей из этой рубрики
все новости из этой рубрики

Маразмарий

СТЕНКА НА СТЕНКУ